Інвестиція Опции

[tvtv]

1.варіант - тільки, якщо на це захоче піти клієнт .
2. Можливий. Термін між рішенням власників і внесенням змін в установчі документи не регламентований?

Терміни - то вже інше питання. В крайньому разі у банка буде хоч такий документ, де буде зазначений курс перерахунку...

[ОЛЕ]

Терміни - то вже інше питання. В крайньому разі у банка буде хоч такий документ, де буде зазначений курс перерахунку...

так, це гарний варіант.

[Леприкон]

1) Яким чином (по якому курсу) проводити перерахунок з гривні в валюту (для контролю загальної суми внесків від нерезидента в валюті і згідно якого нормативного документу)?

Где-то на бухгалтерских форумах натыкался на такой вывод: "Согласно П(С)БУ 21, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 10.08.2000 г.. N 193, размер уставного капитала и взнос учредителя в уставный капитал предприятия подлежит оценке в денежной единице Украины по курсу НБУ на дату осуществления операций, то есть :
- уставного капитала - на дату государственной регистрации предприятия
- взноса - на дату поступления валюты на счет предприятия."

[tvtv]

Где-то на бухгалтерских форумах натыкался на такой вывод: "Согласно П(С)БУ 21, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 10.08.2000 г.. N 193, размер уставного капитала и взнос учредителя в уставный капитал предприятия подлежит оценке в денежной единице Украины по курсу НБУ на дату осуществления операций, то есть :
- уставного капитала - на дату государственной регистрации предприятия
- взноса - на дату поступления валюты на счет предприятия."

Думаю, это немного не тот случай. Это исключительно для бух.учета.

Представьте ситуацию:
В Уставе сказано: "размер УК определен в сумме 5000 грн, что в эквиваленте составляет 185 usd. Взносы могут осуществляться как в гривне так и в валюте.
Участник вносит 185 долларов, но на дату взноса курс уже другой и в эквиваленте составляет 5180,00грн. По логике этого письма нерезидент не может вносить 185 долларов?

[Леприкон]

Думаю, это немного не тот случай. Это исключительно для бух.учета.

Представьте ситуацию:
В Уставе сказано: "размер УК определен в сумме 5000 грн, что в эквиваленте составляет 185 usd. Взносы могут осуществляться как в гривне так и в валюте.
Участник вносит 185 долларов, но на дату взноса курс уже другой и в эквиваленте составляет 5180,00грн. По логике этого письма нерезидент не может вносить 185 долларов?

Мы как раз действуем исходя из того, что в данном случае - проблема бухгалтерии предприятия , как разнести курсовые разницы. Поэтому не заморачиваемся - пришло 185 долларов, спокойно зачисляем. Налоговая знает о проблемах с курсовыми разницами при инвестировании и время от времени выпускает письма-разьяснения. У себя в записях нашел старенькое письмо від 18.06.2009 р. N 12796/7/15-0217http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GDPI9657.html. Думаю, что есть и более свежие документы на эту тему.

[tvtv]

Мы как раз действуем исходя из того, что в данном случае - проблема бухгалтерии предприятия , как разнести курсовые разницы. Поэтому не заморачиваемся - пришло 185 долларов, спокойно зачисляем. Налоговая знает о проблемах с курсовыми разницами при инвестировании и время от времени выпускает письма-разьяснения. У себя в записях нашел старенькое письмо від 18.06.2009 р. N 12796/7/15-0217http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GDPI9657.html. Думаю, что есть и более свежие документы на эту тему.

В сообщении №34 Romko дал ссылку на письмо Минфина от 20.08.2012 р. N 31-08410-07-25/20605, в котором они красиво объясняют - что делать с курсовыми разницами:
"Внесок закордонного підприємства до статутного капіталу підприємства - резидента оцінюється та фіксується у статутних документах в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України і не підлягає переоцінці в подальшому у зв'язку зі зміною курсу іноземних валют.
"
"На дату здійснення операції із погашення зобов'язання з внеску до статутного капіталу нерезидента в іноземній валюті, курсові різниці не визначаються.
"

Т.е., смотрим на суммы, которые указаны в Уставе. Вносим или 5000 грн или 185 долларов. Или в обеих валютах одновременно исходя из крос-курса 5000грн=185USD.
Если в Уставе валюта не указана - взносы должны быть только в гривне.

[ОЛЕ]

Если в Уставе валюта не указана - взносы должны быть только в гривне.

А це вже протирічить закону. Дозволено як в грн., так і в валюті, обмеження встановлювати банку не можна.

[tvtv]

А це вже протирічить закону. Дозволено як в грн., так і в валюті, обмеження встановлювати банку не можна.

Які протиріччя? Банк нічого не обмежує. Як зазначено в законі, сторони визначають в статуті порядок формування СК.
Читаємо статут. Якщо статутом визначено лише гривню, про яку валюту може йти мова?

[mvm77744]

Добрый день! Такой вопрос. Компания резидент уменьшает уставник. 100% собственник нерезидент. Компания хочет купить валюту и отправить на счет нерезидента за рубеж.
В уставе сумма прописана в гривне с перерасчетом в евро по оф. курсу НБУ на дату Устава.
Может ли Компания купить сумму валюты прописанную в Уставе или он может купить валюту только на ту сумму в гривне, которая указана в уставе.
Есть запрет по дивидендам НБУ №281: рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору. Не дозволяється для купівлі іноземної валюти з метою виплати дивідендів використовувати суму коштів у гривнях, що перевищує суму дивідендів, які підлягають виплаті іноземному інвестору та визначені у відповідному рішенні емітента в гривнях.
А как на счет корпоративных прав, распространяется ли на них тоже этот запрет?

[valuta]

Добрый день! Такой вопрос. Компания резидент уменьшает уставник. 100% собственник нерезидент. Компания хочет купить валюту и отправить на счет нерезидента за рубеж.
В уставе сумма прописана в гривне с перерасчетом в евро по оф. курсу НБУ на дату Устава.
Может ли Компания купить сумму валюты прописанную в Уставе или он может купить валюту только на ту сумму в гривне, которая указана в уставе.
Есть запрет по дивидендам НБУ №281: рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору. Не дозволяється для купівлі іноземної валюти з метою виплати дивідендів використовувати суму коштів у гривнях, що перевищує суму дивідендів, які підлягають виплаті іноземному інвестору та визначені у відповідному рішенні емітента в гривнях.
А как на счет корпоративных прав, распространяется ли на них тоже этот запрет?

какая сумма заходила от Нереза и каким образом? (через инвест.счет или напрямую?)

[tvtv]

Может ли Компания купить сумму валюты прописанную в Уставе или он может купить валюту только на ту сумму в гривне, которая указана в уставе.

Купуємо валюту виходячи з наявної суми гривень. Перший раз чую, що зменшення відбувається на всю суму СК. А далі як - без СК взагалі?

Есть запрет по дивидендам НБУ №281: рішення емітента про виплату дивідендів іноземному інвестору. Не дозволяється для купівлі іноземної валюти з метою виплати дивідендів використовувати суму коштів у гривнях, що перевищує суму дивідендів, які підлягають виплаті іноземному інвестору та визначені у відповідному рішенні емітента в гривнях.
А как на счет корпоративных прав, распространяется ли на них тоже этот запрет?

СК визначено в гривні. Еквівалент у валюті визначаеться з метою можливості здійснення внеску у валюті ЗА КУРСОМ, ЩО ДІЯВ НА ДАТУ, наприклад, рішення про створення товариства. Зменшення СК відбувається в гривні. Еквівалент у валюті визначається ЗА КУРСОМ, ЩО ДІЯВ НА ДАТУ РІШЕННЯ ПРО ЗМЕНШЕННЯ.
Є заборона по сумі - 5млн usd в місяць. Підпункт 17 пункту 6 пост 410.

[valuta]

какая сумма заходила от Нереза и каким образом? (через инвест.счет или напрямую?)

Если вал.та в УФ заходила напрямую на счет укр.компании и в балансе бухгалтер делал перерасчет согласно изменения курса,то можно покупать ту сумму,к-ая определена в валюте. Если валюта заходила на инвест.счет нереза, потом конвертировалась в грн и на счет Клиента уже перечислялась в грн - то только ту сумму грн,к-ая зачислялась на счет предприятия

какая сумма заходила от Нереза и каким образом? (через инвест.счет или напрямую?)

Если вал.та в УФ заходила напрямую на счет укр.компании и в балансе бухгалтер делал перерасчет согласно изменения курса,то можно покупать ту сумму,к-ая определена в валюте. Если валюта заходила на инвест.счет нереза, потом конвертировалась в грн и на счет Клиента уже перечислялась в грн - то только ту сумму грн,к-ая зачислялась на счет предприятия

[tvtv]

Если вал.та в УФ заходила напрямую на счет укр.компании и в балансе бухгалтер делал перерасчет согласно изменения курса,то можно покупать ту сумму,к-ая определена в валюте. Если валюта заходила на инвест.счет нереза, потом конвертировалась в грн и на счет Клиента уже перечислялась в грн - то только ту сумму грн,к-ая зачислялась на счет предприятия

Відколи це ми почали орієнтуватися на дії бухгалтера при здійсненні купівлі валюти? Вище по темі є роз'яснення мінфіну, що внесок не підлягає курсовій переоцінці.

[valuta]

Відколи це ми почали орієнтуватися на дії бухгалтера при здійсненні купівлі валюти? Вище по темі є роз'яснення мінфіну, що внесок не підлягає курсовій переоцінці.

Я не скажу Вам за Вас)) Давайте по логике - в 2000г. согласно устава біло получено 2тіс.дол, что составляло 10тіс.грн и равно 50%% уставного фонда.Сейчас нерез віходит из состав учредителей и возврат инвестиции должен біть - 2тіс дол (что по курсу уже 50тіс грн), 10тіс грн (т.к. біло в уставе на моент внесения), что-то третье..(по оценки независимого єксперта) ?
Ориентирвоатьяс на бухгалтера - после длительніх споров с НБУ в процессе согласования реестров по покупке, а также на семинарах..

[tvtv]

Я не скажу Вам за Вас)) Давайте по логике - в 2000г. согласно устава біло получено 2тіс.дол, что составляло 10тіс.грн и равно 50%% уставного фонда.Сейчас нерез віходит из состав учредителей и возврат инвестиции должен біть - 2тіс дол (что по курсу уже 50тіс грн), 10тіс грн (т.к. біло в уставе на моент внесения), что-то третье..(по оценки независимого єксперта) ?
Ориентирвоатьяс на бухгалтера - после длительніх споров с НБУ в процессе согласования реестров по покупке, а также на семинарах..

Есть обязательство уменьшить размер УК на определенную сумму гривен, а не валюты. Соответственно, покупаем валюту исходя из той гривны, на сумму которой уменьшается УК.
Ваша ситуация: нерезом было внесено 2тыс долл. Валюту продали. Деятельность не велась несколько лет. Курс вырос. Вопрос - откуда брать гривну на покупку 2тыс.долл по более высокому курсу?

[valuta]

Есть обязательство уменьшить размер УК на определенную сумму гривен, а не валюты. Соответственно, покупаем валюту исходя из той гривны, на сумму которой уменьшается УК.
Ваша ситуация: нерезом было внесено 2тыс долл. Валюту продали. Деятельность не велась несколько лет. Курс вырос. Вопрос - откуда брать гривну на покупку 2тыс.долл по более высокому курсу?

Вы хотите отвечать вопросом на вопрос? Если автор вопроса спрашивает на какую сумму ориентироваться - грн. или валюта, мой ответ был ,исходя из практики, - в некоторых случах на грн (если заход валюты был через инвест.счет), в других на валюту.И поверьте, так и делали неоднократно,хотя вопрос ыи при азчислении в УФ всегда возникают. На ваш вопрос отвечаю - если у п/я нет грн,то и покупать он не будет, и меня как банк мало волнует где он ее возьмет

[tvtv]

Вы хотите отвечать вопросом на вопрос? Если автор вопроса спрашивает на какую сумму ориентироваться - грн. или валюта, мой ответ был ,исходя из практики, - в некоторых случах на грн (если заход валюты был через инвест.счет), в других на валюту.И поверьте, так и делали неоднократно,хотя вопрос ыи при азчислении в УФ всегда возникают. На ваш вопрос отвечаю - если у п/я нет грн,то и покупать он не будет, и меня как банк мало волнует где он ее возьмет

Мое мнение - уменьшение УК происходит в пределах 10000 грн. А на семинарах много чего говорят...

[ОЛЕ]

Є ще і таке роз‘яснення:

Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГА:ЗАКОН
Група компаній «Крестон Геренті Груп Юкрейн»
Е-mail: [email protected]
http://www.guaranteegroup.com.ua
Тел.: (044) 591-19-50
? Учасник товариства – нерезидент, частка якого була внесена до статутного капіталу іноземною валютою, приймає рішення про вихід зі складу учасників. Як бухгалтеру здійснити видачу частки?

Сама по собі тема виходу учасників зі складу товариства з обмеженою відповідальністю не повинна викликати багато питань у своїй реалізації, адже процес виходу досить зрозуміло прописаний в основних законодавчих актах (ЦКУ, ГКУ, Закон про господарські товариства). Однак ці законодавчі акти містять норми щодо загального порядку виходу, а нам належить розглянути дещо специфічне питання – вихід учасника-нерезидента.
Щоб розібратись в цьому питанні, слід повернутись до самого початку, а саме до моменту створення товариства. Нерезиденти, зокрема іноземні громадяни, іноземні юридичні особи, міжнародні організації, можуть бути засновниками та учасниками вітчизняних господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України (ст. 3 Закону про господарські товариства). Відповідно, і вихід з учасників товариства здійснюється в загальному порядку, за винятком деяких моментів.
Нерезиденти, що беруть участь у створенні товариства, вважаються іноземними інвесторами відповідно до Закону про режим іноземного інвестування, відповідно, їхні внески до статутного капіталу вважаються іноземними інвестиціями.
Відповідно до загального порядку виходу з учасників товариства, що регламентується ст. 148 ЦКУ, учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. При цьому порядок, спосіб та строки виплати такої пропорційної частки встановлюються статутом товариства та законом. Ця норма дублюється у ст. 54 Закону про господарські товариства з уточненням: «Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу».
Водночас, однією із держгарантій захисту іноземних інвестицій в Україні є те, що у разі припинення інвестиційної діяльності (в нашому випадку – це вихід з учасників товариства) відповідно до ст. 11 Закону про режим іноземного інвестування іноземний інвестор має право на повернення своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності.
Узагальнимо наведені норми: при виході з товариства учасник-нерезидент має право одержати частину майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі. За бажанням учасника, його інвестиція в іноземній валюті (первісний вклад) може бути повернута йому у валюті інвестування в сумі фактичного внеску.
Маючи справи з іноземною валютою, автоматично постає питання перерахунку її в національну валюту та виникнення курсових різниць.
Зауважимо, що внесок до статутного капіталу, який був здійснений в іноземній валюті, не переоцінюється, тому що стаття «статутний капітал» не є монетарною. Про це також зазначив Мінфін у листі від 20.08.2012 р. № 31-08410-07-25/20605: «Внесок засновника господарського товариства до статутного капіталу підприємства оцінюється та фіксується у статутних документах в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України і не підлягає переоцінці в подальшому у зв'язку зі зміною курсу іноземних валют».
Однак необхідність перерахунку частки іноземного інвестора в національну валюту в бухгалтерському обліку виникне при виході нерезидента зі складу учасників в момент виникнення заборгованості перед учасником. Відповідно, з цього моменту виникає монетарна стаття та необхідність розрахунку курсових різниць за загальним правилом П(С)БО 21 – на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу.
Зазначимо, що заборгованість товариства перед учасником виникне або на дату прийняття ним рішення (написання заяви, підписання договору), або на дату виходу з товариства – питання визначення цієї дати завжди відкрите для українського законодавства, тому рекомендуємо передбачати порядок її визначення у статуті.
Дилема полягає в тому, що зареєстрований статутний капітал первісно оцінюється у гривнях (мається на увазі для оцінки його розміру та для зазначення в балансі, але при формуванні його в іноземній валюті рекомендуємо в статуті також прописувати і його валютний еквівалент), і виходячи з гривневої суми, визначається частка засновника в товаристві (ст. 86 ГКУ). Але пам’ятаємо також про держгарантію для іноземних інвесторів щодо права отримати свій вклад (в сумі фактичного внеску) в іноземній валюті. Постає питання, яким чином повернути інвестору його частку інвалютою за умови значного зростання курсу валют, адже статутний капітал не переоцінюється з плином часу внаслідок зміни курсів валют.
На нашу думку, повертати учаснику частку статутного капіталу (вилучення частки), що була внесена в момент створення товариства, слід в тому її гривневому розмірі, що була первісно внесена (в перерахунку на іноземну валюту за курсом на дату виходу зі складу учасників), а залишок іноземної валюти вже виплачувати з нерозподіленого прибутку (або додаткового капіталу). Розглянемо це на прикладі.
Приклад
ТОВ «Еліт» було створене у 2006 році трьома засновниками, один з яких є нерезидентом. При формуванні статутного капіталу нерезидент вніс свою частку іноземною валютою в сумі 15 000 доларів (курс 5,0 грн., в еквіваленті 75 000 грн.). Частка нерезидента в капіталі становить 15 відсотків.
29.11.2013 р. учасник-нерезидент приймає рішення вийти зі складу учасників товариства і відповідним чином документально оформлює своє рішення. Згідно із статутом товариства датою виходу учасника з ТОВ є дата документального оформлення рішення учасника про вихід.
Станом на 29.11.2013 р. статутний капітал товариства становить 500 000 грн. (за період існування товариства змін у статутному капіталі не відбувалось), власний капітал товариства становить 1 300 000 грн., курс долара – 8 грн.
За домовленістю сторін первісний вклад учасника-нерезидента виплачується йому в доларах США, а залишок – готовою продукцією.
Засновниками прийнято рішення при виході учасника зменшити статутний капітал на суму його первісного вкладу, оціненого у гривнях. Зобов’язання перед учасником повністю були погашені 28.02.2014 р., курс долара становив 7,9 грн. Курс на 31.12.2013 р. – 8,2 грн.


Дата Операція Сума Дт Кт
29.11.2013 Учасник приймає рішення про вихід, відповідно, у товариства виникає заборгованість перед ним. Необхідно врахувати, що частка буде умовно складатись з трьох частин – в межах вкладу, первісно внесеного до зареєстрованого капіталу (в інвалюті), що вилучається зі статутного капіталу; залишку первісного вкладу в інвалюті, що вилучається з нерозподіленого прибутку та залишку частки (готовою продукцією), що належить учаснику відповідно до ст. 148 ЦКУ
29.11.2013 Документально оформлено рішення про вихід. Виникає заборгованість в доларах перед учасником-нерезидентом в межах частки у статутному капіталі. Курс беремо на дату виникнення заборгованості – дата господарської операції
(75 000 : 8 = 9375 дол.) 9 375 дол.
75 000 грн. 452 6721
29.11.2013 Зменшено статутний капітал товариства на частку учасника-нерезидента 75 000 401 452
29.11.2013 Заборгованість понад вклад у статутному капіталі в іноземній валюті (15 000 дол. - 9 375 дол.) = 5 625 дол.
5 625 дол. х 8 = 45 000 грн. 5 625 дол.
45 000 грн. 442 6721
29.11.2013 Заборгованість понад вклад у статутному капіталі готовою продукцією
(1 300 000 - 500 000) х 15 % = 120 000 грн. (частка понад внесок у статутний капітал)
120 000 - 45 000 = 75 000 грн. (залишок частки понад внесок у статутний капітал за мінусом валютної заборгованості) 75 000 442 6722
31.12.2013 Дата балансу. Переоцінка заборгованості в інвалюті
15 000 дол. х (8,2 - 8) = 3000 грн. 3 000 грн. 974 6721
28.02.2013 Дата виплати заборгованості. Переоцінка валюти
15 000 х (7,9 - 8,2) = -4 500 грн. 4 500 грн. 6721 744
28.02.2013 Виплачено інвалюту
15 000 х 7,9 = 118 500 грн. 15 000 дол.
118 500 грн. 6721 312
28.02.2013 Видачу частки готовою продукцією відображаємо як продаж готової продукції.
Відвантажено готову продукцію 75 000 грн. 6722 701
Відображено зобов’язання з ПДВ 12 500 грн. 701 64
28.02.2013 Списано собівартість готової продукції 56 000 грн. 901 26


Вважаємо за необхідне також акцентувати увагу на тому, що у липні 2013 року були внесені зміни до п. 8 П(С)БО 21, а саме додано абзац: «Курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу».
У листі № 31-08410-07-25/20605 Мінфін зазначає, що суми курсових різниць, які виникають внаслідок перерахунку зобов'язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу. Але при цьому вони не можуть бути визнані доходом, виходячи зі змісту терміна «доходи».
Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Зауважимо, що Мінфін не висловив своєї думки щодо виникнення курсових різниць за заборгованістю перед учасниками при їх виході зі складу учасників. Здавалось би, можна провести аналогію, але, на нашу думку, такі курсові різниці слід відображати в обліку на загальних підставах, тобто у складі доходів або витрат, виходячи з визначення монетарної статті згідно з П(С)БО 21.
Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Заборгованість товариства перед учасниками за своєю суттю є його зобов’язаннями перед ними, відповідно, є монетарною статтею у нашому випадку. Саме тому ми не можемо провести аналогії щодо відображення таких курсових різниць у складі додаткового капіталу, і вважаємо за потрібне відображати їх в загальному порядку.

Марина Ємцова аудитор



Дата підготовки 30.05.2014
© ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 2014
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2014


____________
Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua
© «ЛІГА:ЗАКОН», 1991 - 2014